BrilLion Club - інформаційний портал - BrilLion Club - информационный портал - BrilLion Club - informational portal

Вхід для партнерів


Номер телефону:
Пароль:

Відновлення паролю


Номер телефону:
E-mail:











Художня студія "Скарб", Вінниця | BrilLion Club

Художня студія "Скарб", Вінниця

Художня студія Вінниця ціни Навчання в художній студії Вінниця ціни дешеве навчання в художній студії Вінниця


Контакти


Винницкая обл., г. Винница , пр. Коцюбинського, 13 к. 6
(097) 748-30-89, (093) 890-21-69

Знижка


Карта Brillion Club - О%





Контакти

м. Вінниця, Просп. Коцюбинського 13, кім. 6

(097) 748-30-89

(093) 890-21-69

studia_skarb@ukr.net

 


 

Художня студія «Скарб»

Петриківський розпис, батьківщиною якого є Дніпропетровська область, сьогодні є не тільки символом цього регіону, а й усієї України. Історія народження розпису така - майстри села Петриківки вирішили перенести на дерево візерунки, якими запорозькі козаки розписували свої житла і зброю. З тарілок живопис "перекочував" на інші предмети кухонного начиння. До традиційних квітково-рослинних орнаментів додалися зображення дивовижних птахів. Сучасні художники привносять в цей декоративний вид мистецтва нові сюжети.

Під час навчання в студії широко використовуємо пензлик з котячої шерсті. Ця техніка нанесення фарби використовувалася ще в 18 столітті, коли Петриківський розпис зароджувалася як вид декоративного мистецтва.

За часи існування студії випускниками стали більш ніж триста вихованців. Приємно, що зараз приходять діти учнів, які я навчались в школі, і в Будинку школяра. Крім такого людського визнання, є і численні нагороди, які підтверджують, що ми кращі. Багато учнів беруть участь у фестивалях мистецтв, виставках-конкурсах і завжди в лідерах. Зовсім недавно стали призерами обласного етапу Всеукраїнської виставки-конкурсу "Український сувенір". За участь у конкурсі учні отримують грамоти, а одна з учениць торік отримала перше місце в конкурсі, організованому МакДональдз і в якості призу дівчинка отримала путівку до Парижа.

У Вінниці свій внесок у збереження національного українського розпису вносить наш викладач Ірина Іванівна. Вона створила у Вінниці школу Петриківського розпису і виростила цілу плеяду учнів.

Понад двадцять років тому, навчаючись у Київському торгово-економічному інституті, захопилась петриківським розписом. Вступила у Вище художнє училище і за 2 роки екстерном закінчила його, вона навіть не підозрювала, що саме Петриківський розпис з часом стане головною справою життя.

Відчуваючи, що це покликання, можливо, позначилися гени (в сім'ї - від діда-прадіда – вчителі). Отримала цікаву пропозицію - запросили в Будинок школярів (колишній Палац піонерів), де успішно пропрацювала майже 15 років, аж до 2010 року. Крім роботи з учнями, були розроблені власні авторські програми навчання, вони були затверджені на рівні управління освіти у 1997 році. Програма розрахована на чотири роки, адже навчитись Петриківському розпису за 8 занять нереально. Діти, що проходять курс, отримують диплом, як в Художній або Музичній школі.

 

 

Нагороди:
Протягом 2012 року вихованці студії декоративного петриківського розпису «Скарб» показували свої вміння на різних конкурсах. Так Вертепна Катерина та Малогулко Дарина стали переможцями на обласному конкурсі «Український сувенір» і зайняли I та II місця, а на Всеукраїнському етапі Вертепна Катерина зайняла I місце. Угринчук Дмитро став переможцем на обласному, а потім і на Всеукраїнському конкурсі «Новорічна композиція». Пущал Ірина зайняла I місце на обласному конкурсі «Любіть Україну вишневу свою», де не тільки представляла свої кращі роботи, а й у майстерні створювала нову роботу, показуючи свої вміння. Шахкулян Артур став переможцем обласного та Всеукраїнського конкурсу «Хліб очима дітей» і його робота знаходиться у виставковому залі музею хліба в м. Києві. Крім того вихованці брали участь у виставках до Дня захисту дітей, Дня незалежності та багатьох інших заходах, що проходили в м. Вінниці.

 

 

 

Знаряддя праці

Свої райдужні фарби петриківці видобували із знайомих із дитинства трав, листя, ягід та квітів, виварюючи їх особливим чином. Улюблений червоний колір одержували з вишневого соку, зелений — із пирію та листя пасльону, синій — з квітів проліска. Різні відтінки жовтого давали пелюстки соняха, лушпиння цибулі й кора яблуневих паростків. Фарби розводили на яєчному жовтку й молоці, а закріплювали вишневим клеєм чи буряковим цукром. Значно пізніше з'явились фабричні барвники, і лише в повоєнний час стали використовувати гуаш та акварель.

Інструменти для розпису мали також природне походження. Палички з паростків дерев, стебел болотних трав, особливо оситнягу й рогози, саморобні пензлики з котячої шерсті та пальці самого майстра — ось небагатий набір художніх знарядь, котрими творили народні умільці велике різноманіття композицій квіткових візерунків, яке дивує нас і понині. Популярність не обійшла стороною петриківських старійшин. Слава про них як про чарівників і чаклунів линула по всьому Придніпров'ю.



Кольори та візерунки

Чимало дослідників намагалися розгадати таємницю петриківського розпису. Подібні візерунки зустрічаються і на старовинних речах, що колись належали запорізьким козакам. На думку дослідників, петриківський розпис бере свій початок від традицій стародавньої орнаментики, яка широко використовувалася в побуті українців ще за язичницьких часів.

Самобутній по своїй суті, виконаний з великим смаком і відчуттям законів орнаментальної композиції, петриківський декоративний розпис має специфічні особливості, що чітко відрізняють його від розпису навіть сусідніх з Петриківкою сіл. Характерною особливістю петриківського розпису є, перш за все, переважання рослинних візерунків (здебільшого квіткових) і створення фантастичних, небувалих у природі форм квітів, в основі яких лежить уважне спостереження місцевої флори, наприклад, «цибульки» або «кучерявки». Широке застосування в розпису мають мотиви садових (жоржини, айстри, тюльпани, троянди) і лугових (ромашки, волошки) квітів та ягід калини, полуниці і винограду. Характерним для візерунків є також зображення акантового листу, що його звуть «папороттю», бутонів та перистого ажурного листя.

Інколи квіти та ягоди поєднуються з птахами, ще рідше зустрічаються зображення тварин і людини, які повинні мати дещо фантастичний вигляд. Традиційним для «петриківки» є жар-птах — міфічна істота, яка приносить щастя, з фантастичними візерунками по всьому тулубі, а не звичайний різнокольоровий птах.

Поступово складений колорит розпису являє собою поєднання чотирьох основних кольорів: жовтого, червоного, синього та зеленого.

Справжній стародавній петриківський розпис має бути лише на білому або світло-жовтому тлі, але не на чорному, бо початки цього мистецького ремесла — у звичайному побутовому розписі печей та хатніх стін. А вони на Дніпропетровщині, як і на переважній території України, здавна білилися в білий колір. Промисловий випуск виробів чорного кольору з петриківським розписом був нав'язаний майстрам селища Петриківка, очевидно, з метою уподібнення до культури етнічних росіян (наприклад, до російських хохломського розпису і федоскінської мініатюри). Відбувалося це за часів СРСР, а можливо, і раніше, за часів Російської імперії.




Типи мазків

Щоби створити візерунок у техніці петриківського розпису, необхідно оволодіти чотирма типами мазка, традиційно званих «гребінець», «зернятко», «горішок», «перехідний мазок».

«Гребінець» — мазок, який починається з потовщення, зробленого натиском пензля, та завершується тонким вусиком, який виконується легким дотиком кінчика пензля. Покладені разом декілька таких мазків нагадують гребінець.

«Зернятко» — мазок, який наносять, почавши з легкого дотику, до сильного натиску пензлем. Коли мазки «зернятко» покладені з обох боків стебла, кінчиком назовні, зображення нагадує колос. Звідси і назва. Для елементів, пов'язаних з виконанням «зернятка», «кривенького зернятка», тоненьких гілочок, годиться звичайний акварельний пензель з тоненьким гострим кінчиком (коли він зволожений). Але за традицією для виконання цих мазків використовувався саморобний пензлик із шерсті кота.

«Горішок» — складається з двох гребінцевих мазків, які зігнуті та поставлені один проти одного. Заповнивши вільне місце мазком «зернятко», отримують форму, схожу на лісовий горіх.

«Перехідний мазок» — накладається одним пензлем, але двома фарбами. При цьому сухий пензель умочують в одну (наприклад, зелену), а потім в іншу (наприклад, жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений.



Техніка виконання

Техніка малювання «від себе» є однією з визначальних рис петриківського розпису, що відрізняє його від інших технік декоративного малярства. Виконуючи петриківський розпис, пензлик тримають трьома пальцями перпендикулярно до поверхні, що розписується. Це забезпечує вільний мазок від себе, від тонкої лінії до стовщення, тобто, починаючи з кінчика пензлика і закінчуючи натиском на його основі.

Характерною рисою петриківського розпису є те, що весь малюнок ніби розгорнутий на площині стіни, листа паперу, декоративної тарілки, має поверхневий вигляд. При цьому лінії стебел і галузок не перетинаються між собою, а багато елементів розпису (квіти, листки, ягоди тощо) мають силуетне зображення. Фігури птахів, звірів, людей мають здебільшого контурне зображення. Тварин малюють у профіль, а квіти — в анфас.

Професійні майстри «петриківки» не користуються олівцем. У них надзвичайно точний окомір та дивовижна вправність руки — всі майстри малюють без попередньо накресленого контуру і не користуються жодним вимірювальним інструментом. Майбутній твір виношується в уяві весь до останньої рисочки, до останньої цяточки і лише тоді кладеться мазок за мазком.

Особливістю розпису є також те, що елементи малюнку слід виводити одним мазком: і ніжну пелюстку квітки, і гнучке стебло рослини, легким дотиком передавати і твердість плоду, і м'ягкість ягоди. Чорне тло не є традиційним.
Для зображення ягід грон калини, винограду, горобини майстри часто користуються таким «інструментом», як власний палець. Умочивши палець у фарбу, торкаються ним до паперу й лишають кругленьку плямочку, трохи світлішу й випуклу в центрі та неначе обведену темнішим контуром довкола. Майстер Ігор Лісний вважає, що у справжній петриківській калинці обов'язково має бути видно слід від пальця людини, що її малювала. «Якщо побачите калинку без відбитків, вважайте, що вона несправжня!» За його словами, весь малюнок можна виконати тільки пальцем, а потім просто звести «кошачкою» — пензлем з котячої шерсті, і буде гарна завершена композиція.

 

Тарілки

tarilky 1

tarilky 10

tarilky 11

tarilky 12

tarilky 13

tarilky 14

tarilky 15

tarilky 16

tarilky 17

tarilky 18

tarilky 19

tarilky 2

tarilky 20

tarilky 21

tarilky 22

tarilky 23

tarilky 24

tarilky 25

tarilky 26

tarilky 27

tarilky 28

tarilky 29

tarilky 3

tarilky 30

tarilky 31

tarilky 32

tarilky 4

tarilky 5

tarilky 6

tarilky 7

tarilky 8

 

tarilky 9

 

Кухонне приладдя

kuhnia-1

kuhnia-10

kuhnia-11

kuhnia-2

kuhnia-3

kuhnia-4

kuhnia-5

kuhnia-6

kuhnia-7

kuhnia-8

 

kuhnia-9

 

Шкатулки

shkatulki-1

shkatulki-10

shkatulki-11

shkatulki-12

shkatulki-13

shkatulki-2

shkatulki-3

shkatulki-4

shkatulki-5

shkatulki-6

shkatulki-7

shkatulki-8

 

Прикраси

prikrasy-1

prikrasy-2

prikrasy-3

 

Елементи декору

dekor-1

dekor-10

dekor-11

dekor-12

dekor-13

dekor-2

dekor-3

dekor-4

dekor-5

dekor-6

dekor-7

dekor-8

Останнє оновлення: 20 червня 2014